Тому кто спит, кошмары снятся, а тот кто бодр благие видит сны,
Проснись слепец, пора тебе подняться и в зеркало смотреть, кто ты?
Спроси себя в чём смысл жизни, неучто ли во зле или добре?
А может ты монах несчастный и к небу веру простераешь ты?
Кричи немой грехи тебе простятся, внемай глухой и рай услышиш ты.
Тебе мудрец на гору не подняться, ведь ты же глуп не чуешь ты любви.
Не ты плывёшь, тобой плывётся, не спас тебя, а им тебя спасли.
Ты хрупок так, ты зверь без ласки и в сказке ты, как в клетке ты.
Смиренным будь, нестоит покорятся любым ударам матушки судьбы.
А главное любовь, любить, люби!
Прочитано 5522 раза. Голосов 3. Средняя оценка: 3.33
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
А я думаю этот стих отрожение кого то... и может для когото он станет следующим шагом к.. любви!
Тарасова Н.
2005-10-30 17:18:50
с претензией на что-то, но вот что-то как-то так себе... Часто в простоте больше глубины. Будьте проще.
Светлана
2005-10-30 21:39:02
надо поработать над мыслью, чтобы было понятно всем,и действительно,проще надо. удачи!
Роман
2008-02-24 09:21:04
Строка: "Не ты плывёшь, тобой плывётся, не спас тебя, а им тебя спасли"
по логике, правильнее было бы "не спас себя, а им тебя спасли"..
А так, неплохо.
Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.